У День вшанування Героїв Небесної сотні майданівці провели „круглий стіл”, а громадськість доєдналась до акції „Ангели пам’яті”
Громадськість Турійщини в пам’ять про українців, яких розстріляли на Майдані під час мирних протестів у дні Революції Гідності, вивісили паперових ангеликів на деревах біля пам’ятного знаку Героям Небесної сотні.
Першими клич доєднатися до тихої акції „Ангели пам’яті” підтримали працівники Турійської районної філії Волинського обласного центру зайнятості та колектив Турійського територіального центру соціального обслуговування. Згодом доєдналися школярі Турійської ЗОШ І–ІІІ ст.
Символічну традицію поминати загиблих за Україну білими ангелами у 2014 році започаткувала відома співачка та громадська діячка Анжеліка Рудницька.
У цей день майданівці з Турійщини вирішили започаткувати ще одну нову традицію: у визначальні дні Революції Гідності збиратися за „круглим столом” для того, щоб стати оберегом пам’яті й не допускати спотворену інтерпретацію подій 2013–2014 років. Крім того, вони прагнуть створити активне ядро і напрацьовувати та втілювати у життя цікаві проєкти та плани, аби жертви Майдану не були марними і Революція Гідності стала точкою відліку змін на краще.
На зустріч завітали Юрій Пушкарський (не лише учасник Майдану, а й доброволець, який пройшов стежками війни на Донбасі), Василь Мазурик, Юрій Прогонюк, батько і син Юрії Лисиці (учасники лютневих подій) та ініціатор зустрічі Андрій Полячук. Захід проходив за участю Турійського селищного голови Олексія Безсмертного і його заступника Сергія Власюка.
За горнятком кави майданівці згадали події семирічної давнини. Але в пам’яті більше зринали цікаві деталі, бо згадувати лютневі дні розстрілу мирних демонстрантів надто боляче і важко. Пригадався піаніст, який грав у Жовтневому палаці, хлопець з кавоваркою, який добу без перепочинку безкоштовно варив каву, розбиття наметів, поїздки у спальниках в холодній машині... Згадали і визначальні події, які піднімали дух та вселяли віру. Зокрема, „Марш мільйонів” і шалену підтримку киян. А найважливішою перемогою, на думку майданівців, була не втеча Януковича і зміна влади, а те, що Росія не ковтнула Україну, що дух українства переміг русифікацію.
Вертаючись думками до тих подій, учасники зустрічі проаналізували, якою згуртованою була майданівська спільнота, ніби один живий організм, наче автономна держава, в якій все злагоджено і чітко працювало. Саме такою, на їхню думку, нині має стати Турійська громада. Дух єднання з Майдану потрібно внести у повсякденне життя.
Як зауважив Юрій Пушкарський, щодень ми повинні творити країну честі та гідності з чіткою ідентифікацією себе, як українців. Для цього Андрій Полячук запропонував на майбутнє запрошувати представників Інституту національної пам’яті на зустрічі різного формату, аби доносити до людей усіх поколінь правдиву історію, неспотворену політиками та віяннями часу.
Розповідь Юрія Лисиці про волинський прапор, який був з ними на Майдані, пізніше із нашими земляками у Дебальцево, а нині знаходиться у Ківецівському краєзнавчому музеї, дала поштовх до обговорення створення і в Турійську краєзнавчого музею. Селищний голова Олексій Безсмертний запропонував декілька варіантів. Найоптимальнішим, на думку учасників зустрічі, сьогодні є можливість створити музей на базі публічної бібліотеки. Тим більше, що там вже облаштована світлиця давнього українського побуту.
На завершення зустрічі учасники зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам’ять різстріляних мітингувальників, кров яких пролилася на Київських пагорбах, та поклали квіти до пам’ятного знаку Героям Небесної сотні.
Прессекретар Турійської селищної ради.
Фото Ірини ПРУС.
