Турійська селищна рада об'єднана територіальна громада

Волинська область, Турійський район

Мишоподібні гризуни та боротьба з ними

Дата: 23.10.2020 12:37
Кількість переглядів: 32

Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.

До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. Гризуни живляться рослинною їжею, швидко розмножуються багато разів на рік, мають велику чисельність малят в одному приплоді. Вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин хвороб.

Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5 % від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.

Захист посівів від гризунів проводять восени за наявності 3-5 колоній на 1 га. Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад і газоподібних речовин), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення), біологічний. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці та ріпаку, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини знищують гризунів на попереднику і на прилеглих угіддях. У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграють запобіжні заходи: збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка. Крім того, восени відбувається масова міграція гризунів у склади готової продукції. Міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Існує висока ймовірність того, що в подальшому щільність мишоподібних гризунів зростатиме. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.

Видовий склад шкідників

Серед мишоподібних гризунів переважають полівки (скрізь звичайна, у південному Степу – гуртова) та миші – лісова, хатня, польова та курганчикова. Звичайні місця резервацій мишоподібних – це багаторічні трави, лісосмуги, скирти.

Сірі полівки найплодючіші, що зумовлено раннім статевим дозріванням. Протягом року вони здатні давати до 10 приплодів (від 5 до 10 мишенят). Підраховано, що п’ять пар полівок в абсолютно оптимальних умовах можуть за рік дати до 6 млн. мишенят.  За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис.га. Такий високий ступінь розмноження генетично зумовлений боротьбою за виживання. Полівки не запасають кормів, як це роблять щури та миші, у них не відкладаються жирові запаси, як у хом’яків. Уся їхня енергія спрямована на відтворення собі подібних. В їх живленні перше місце займає зелений корм, вони підривають зерно, виїдають сходи. Також пошкоджують буряки, картоплю, моркву, посіви конюшини, перегризають стовбури молодих дерев. У несприятливих умовах при голодуванні серед полівок спостерігається канібалізм, який природно виправданий боротьбою за виживання та збереження виду.

Хатня миша поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги тощо. 

Курганчикова миша здатна восени збирати великі запаси корму на зиму і споруджувати над ними земляні курганці. Останні спостерігаються переважно на стерні недбало зібраних або дуже забур’янених полів, це купка до 5–10 кг колосків, мишію, суцвіть кормових трав, пізніх бур’янів тощо, що ростуть навколо нори, акуратно зібраних горбиком і прикритих шаром землі. В дощову погоду запаси в курганці проростають, і зелені горбики видно здалеку. Під час зяблевої оранки курганці руйнуються. У їжі курганчикової миші переважає насінний корм. Щороку вона дає до 7 приплодів.

Мишоподібні гризуни надзвичайно плодючі. Навесні розмноження розпочинається за середньодобової температури повітря 5 °C. За середньодекадної температури повітря вище 22 °C та нижче 5 °C розмноження припиняється. Проте за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки в полях розмножуються і взимку під снігом.

Способи боротьби з гризунами

Якщо восени полівки заселили посіви озимої пшениці, яка пройшла фазу кущіння, і їх чисельність становить навіть одну колонію на гектар, з ними обов'язково необхідно вести боротьбу.

Для регулювання чисельності мишоподібних гризунів зареєстровано 30 препаратів. Серед них антимиша, бродісан, бродіфакум, стрілець, шторм та ін.

Рекомендуємо утриматись від застосування препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин, ін.) через його негативні екологічні наслідки . Від застосування вищезгаданих препаратів спостерігається знищення корисної фауни, в тому числі птахів,  які занесені в Червону книгу. Фосфід цинку – це смертоносна отрута, яку  Держмитслужба   заборонила ввозити в нашу країну ще в 2012 році, але залишки її продаються й досі на всіх стихійних ринках.  Фосфід  цинку становить загрозу і для людей – вражає   дихальні  шляхи, печінку і нервову систему.

Але коли все ж таки ви вирішили скористатися хімічними препаратами, то потрібно вносити 1,5 кг на гектар, або 5 грамів на нору з наступним затоптуванням входу. Це робиться для того, щоб принаду не поїдали хижі птахи та звірі, домашні тварини. Заборонено застосовувати хімічні препарати на віддалі 500 метрів від тваринницьких та птахівничих ферм,  у місцях концентрації диких птахів і тварин.

Ефективним та найбільш безпечним для навколишнього середовища є біологічний препарат бактоцид вологий зерновий. Це сипуча маса вологого зерна пшениці, на поверхні та всередині якого містяться бактерії «мишачого тифу».  На польових культурах, як правило, використовують його 2 кілограми на гектар.  Цей препарат  не шкідливий для людей, свійських тварин, птиці, безпечний для довкілля і порівняно  дуже дешевий.  Його виготовляє Державна установа « Волинська обласна фітосанітарна лабораторія».  За довідками звертайтеся за адресою: вул.. Ліскова 1, с. Зміїнець, Луцький район. Тел.(332)723888.

 Дотримуйтесь правил техніки безпеки при роботі з пестицидами!

 

 

 

 Провідний спеціаліст

 управління фітосанітарної безпеки

 Головного Управління Держпродспоживслужби

 у Волинській області                                                                 

 Галина Беляновська

Фото ілюстративне


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування